-
1 належність
матем. принадле́жность -
2 ідентичність
ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus - тотожний; facio - роблю) - термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) - те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість - мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття - тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або - як у випадку слова "таке, -а, -ий" - у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) - разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це - дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного - їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.В. Лісовий -
3 belonging
належність, приналежність -
4 membership of Congress
належність до Конгресу ( США); право бути членом Конгресу ( США) -
5 tilhørighed
належність -
6 принадлежность
1) (кому) належність, приналежність (-ности) кому; (к чему) належність, приналежність до чого. [Належність до партії. Національна приналежність. Приналежність особи до того чи иншого (соціяльного) стану (Доман.)]. По -жности - куди (кому) належить(ся). [Віддати куди належить(ся)];2) власність (-ности); см. Собственность, Достояние. Эта земля составляет -ность города - ця земля є власність міста;3) (свойство) властивість (-вости) кого, чого. Тепло есть -ность огня - тепло є властивість вогню;4) (снасти, орудия, прибор) прилад (-ду), пристрій (-рою), приряд (-ду), знадіб (- добу), причандалля (-лля), (хозяйственная) надібок (-бка). -сти - приладдя, причандали (- лів), причандалля, справилля, знадіб'я, знадоби, надоби (-бів), приряддя, (обычно для ремесла) справа, припас (-су), майстерія, примусія, (хозяйственные) знадібок, надібок (- бку). [Знадіб до шиття (Л. Укр.). Уся шевська справа (майстерія). Гукни, щоб писар узяв каламар і всю свою справу. Пристрої ковальські люди рознесли (Кон.). Зараз цього не полагодю, бо припасу не маю: ні пилки, ні сокири (Звин.). Фотографічні причандали. Увесь надібок до печи вже маю, нічого не позичаю. Швацьке приладдя (приряддя). Усякі приряди малярські (Л. Укр.)]. Письменные -сти - приладдя до письма (до писання), писемне приладдя. Канцелярские -сти - канцелярське приладдя. Чайные -сти - приладдя (приряд, знадіб'я) до чаю. -сти куренья - курецьке знадіб'я. Типографские -сти - друкарська справа. Дорожные -сти - дорожня справа. Дом со всеми -тями - будинок з усім до його належитим;5) (атрибут власти, достоинства) клейнод (-да), приналежність (-ности). [Булава - клейнод гетьманський или приналежність влади гетьманської]. -сти власти - клейноди (- дів). [Возьміть мої отаманські клейноди (Шевч.)].* * *1) (кому-чему, к чему) нале́жність, -ності, принале́жність (кому-чому, до чого)по принадле́жности — за нале́жністю (за принале́жністю), куди́ ( куда) нале́жить, кому́ ( кому) нале́жить
2) ( о предмете) річ, род. п. ре́чі; ( для работы) прила́ддя; диал. зна́діб, -доба; ( припас) припа́с, -упринадле́жности — мн. ре́чі, род. п. рече́й; прила́ддя; зна́доби, -бів; припа́си, -сів
посте́льные принадле́жности — пості́льні ре́чі, по́стіль, -те́лі, посте́ля
принадле́жности костю́ма — убра́ння и убрання́
3) (неотъемлемое свойство, признак) [невід'є́мна] озна́ка4) (собственность, достояние) вла́сність, -ності, надба́ння, набу́ток, -тку -
7 membership
членство; кількість (сукупність) членів, склад ( сукупність членів органу тощо); (при)належність- membership dues
- membership fee
- membership in NATO
- membership in organization
- membership on House committee
- membership on Senate committee
- membership of Congress
- membership of Parliament
- membership of party
- membership right
- membership of the House
- membership of the Senate -
8 of
prepуказує:2) на авторство, володіння чимсь — передається родовим відмінком3) на об'єкт дії — до4) на матеріал — з6) на якість, властивість, вік12) на смак, запах13) про, щодо15) зв'язує словосполучення, де перший іменник є означенням* * *I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
9 честь
ЧЕСТЬ - категорія етики, що разом з категорією гідності розкриває історичні форми відношення людини до себе самої і відношення до неї з боку суспільства. Однак, на відміну від категорії "гідність", яка представляє площину універсального в індивідуальній моральній свідомості, категорія "Ч." висвітлює в ній площину особливого, а саме диференційовану оцінку індивіда з боку суспільства, визнання його гідності. Ч. - це нагорода, що присуджується за чесноти (Аристотель). Ч. як форма моральної самосвідомості санкціонує певний моральний статус людини, усталену шкалу її оцінки, враховуючи належність до тієї чи іншої конкретної групи - соціальної, національної, професійної, статево-вікової, "за уподобаннями". Етимологічно слово "Ч." пов'язане з "часть", "частина", що вказує на історичні підвалини розвитку цієї форми моральної самосвідомості: наші предки уявляли себе перш за все частинкою конкретного родового колективу, а тому власне індивідуальне буття розглядали через призму надбань спільноти. Конкретний набір рис особистості, що складають основу індивідуальної Ч., в кінцевому рахунку є відповіддю на потребу в очікуваному для виконання певних соціальних ролей типів особистості М. андевіль підкреслив тісний зв'язок поняття Ч. з поняттям репутації, тобто загальної думки, що складається в суспільстві щодо морального обличчя певної особи або колективу. Ми називаємо людиною Ч. того, хто піклується як про репутацію своєї групи, так і про власну репутацію, що залежить від відповідності поведінки людини вимогам Ч. - умови належності до даної групи. Зародження поняття Ч. можна віднести до зрілого родового ладу. Серед племені виділялись особи, що мали найбільш ціновані за даного способу життя якості (мужність, сміливість, кмітливість). В умовах формування давньогрецьк. держав цінність людини визначалась виключно її належністю до конкретного полісу. Поза Афінами, Спартою, Римом особистість втрачала своє значення. Поняття Ч. стосувалося тільки вільних громадян. У Середні віки поняття Ч. складалося під впливом корпоративної спаяності усередині соціальних станів і груп та ієрархічної їх підпорядкованості. В умовах гуманізації суспільної світобудови стає очевидним зв'язок Ч. - як форми моральної самосвідомості - з совістю: "Ч. - це зовнішня совість, а совість - це внутрішня Ч." (Шопенгауер). Звичайно, громадська думка поважає конкретну людину за сукупність притаманних їй здібностей, фізичних і духовних якостей, але соціальна цінність, значущість людини так чи інакше співвідносяться з домінуючими в конкретно-історичному середовищі ідеалами чи зразками поведінки. Разом з тим відношення людини до своїх вчинків з точки зору Ч. не є вищою формою прояву моральної самосвідомості. З розвитком моральної культури на передній план висувається поняття гідності, що орієнтує індивідуальне "Я" на загальнолюдські потенції, цінності й ідеали.В. Єфименко -
10 affiliation
приєднання, входження до складу; прийняття у члени; приналежність ( до організації тощо); встановлення авторства; встановлення батьківства; удочеріння, усиновлення- affiliation proceeding
- affiliation proceedings -
11 nationality
n1) національність; національна належність2) громадянство, підданство3) нація, народ4) національний характер; національні риси; національні почуття; патріотизм5) національна незалежність; державність* * *n1) національність; національна приналежність2) громадянство, підданство3) нація, народ; національність5) національний характер, національні риси6) національні почуття, патріотизм7) національна незалежність; державність -
12 virility
n1) належність до чоловічої статі2) змужнілість; статева зрілість (у чоловіка)3) статева потенція4) мужність; енергія; сила характеру* * *n.2) змужнілість; статева зрілість (у ч.оловіка); здатність до статевого акту і дітородіння (про ч.оловіка); статева потенція3) мужність; енергія; сила характеру -
13 of
I prep1) вказує наналежність, приналежність- передається poд. відмінком; володіння чим-небудь- передається poд. відмінком; авторство- передається poд. відмінком; належність до якої-небудь організації або участь у роботі якого-небудь органу- передається poд. відмінком; родинні, дружні, ділові та ін. зв'язки в звороті, що включає іменник у присвійному відмінку або присвійний займенник в абсолютній формі2) указує наскладову частину чого-небудь- передається poд. відмінком; співвідношення частини е цілого з; передається poд. відмінком; певну кількість чого-небудь- передається poд. відмінком4) указує наякість, властивість або особливість- передається poд. відмінком; у сполученні з іменником передається прикметникомof good /high/ quality — гарної якості; кількісну характеристику в, з
a family of eight — родина з восьми чоловік; вік- передається poд. відмінком
5) указує на сферу поширення якості або ознаки- разом з наступним іменником часто перекладається складним прикметникомblack of eye — чорноокий; склад, вміст або структуру- передається poд. відмінком
a book of poems — збірник віршів; запах, смак- передається орудним відмінком
6) вказує напоходження або джерело з; передається poд. відмінком; віднесення до якого-небудь часу або періоду- передається poд. відмінком7) указує на причину, підставу від, за, з, через, по8) указує на напрямок, відстань або віддаленість від якого-небудь пункту від, до9) указує нахвилини (при визначенні часу по годиннику) без; передається poд. відмінкомtwenty of ten — aмep. без двадцяти десять; назву місяця після дати- передається poд. відмінком
10) час здійснення повторної дії по; разом з іменником передається прислівникомof a Sunday — по неділях; період часу протягом
11) уживаєтьсяу зворотах, де в ролі образного епітета виступає те, що визначаєтьсяa box of a room — комірка; з прикладкою, вираженою власним іменем
12) з ослабленим значенням уживається в означальних зворотах до іменників- передається poд. відмінком; разом з іменником передається прикметникомstandard of living — рівень життя; розкриває зміст попереднього іменника- передається poд. відмінком
13) указує наоб'єкт дії- передається poд. відмінкомlevying of taxes — стягнення податків; суб'єкт дії, вираженого іменником- передається poд. відмінком; у поєднанні з іменником передається прикметником
the love of a mother — любов матері; материнська любов; суб'єкт дії, вираженого інфінітивом з ( чийого-небудь) боку
it is foolish of you to act so — з вашого боку нерозумно діяти подібним чином; icт. суб'єкт дії після дієслова в пасиві - передається орудним відмінком
14) указує натему розмови, предмет спогадів про, відносно; предмет підозри, побоювань, страху; передається непрямими відмінками15) указує назвільнення або порятунок від чого-небудь від; позбавлення, вилучення чого-небудь від; передається poд. відмінком; особу, у якої що-небудь беруть, просять, вимагають в, у; передається poд. відмінкомto to buy smth of smb — купити що-небудь у кого-небудь
16) icт. указує на мету з; по17) у сполученняхfull of — повний, сповнений
of a certainty — безсумнівно, безперечно; напевно
of oneself — за своїм бажанням; без сторонньої допомоги
II v, діал.; див. have IIIof old — давно; за давніх часів
-
14 very
['verɪ] 1. adv1) ду́же, си́льноvery well — ду́же до́бре; відмі́нно
very much — ду́же
2) вживається для підсилення, часто з найвищим ступенем порівняння прикметника са́мийit is the very best thing you can do — це найкра́ще, що ви мо́жете зроби́ти
he came the very next day — насту́пного ж дня він прийшо́в
he used the very same words as I did — він то́чно повтори́в мої́ слова́
the very opposite to what I expected — пря́мо протиле́жне тому́, на що я сподіва́вся
4) підкреслює наближеність, належність у зворотахmy [his, etc.] very own — моє́ (його́ і т.д.) найбли́жче (найдоро́жче)
2. adjyou may keep the book for your very own — мо́жете зали́ши́ти собі́ цю кни́жку (назо́всім)
1) спра́вжній, су́щий, чи́стийthe veriest coward — страше́нний боягу́з
2) са́мий, той са́мий ( як підсилення)the very man I want — са́ме та люди́на, яка́ мені́ потрі́бна
3) підкреслює важливість, значущість са́мий, на́віть, сам по собі́his very absence is eloquent — сама́ його́ відсу́тність знаме́нна
a very little more — трі́шечки бі́льше
-
15 rightfulness
-
16 гуманізм
ГУМАНІЗМ ( від лат. humanus - людський, людяний) - система світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, η самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію. Г. визнає вивільнення можливостей людини, її благо критерієм оцінки соціальних інститутів, а людяність - нормою стосунків між індивідами, етнічними й соціальними групами, державами. У вузькому розумінні Г. - культурний рух доби Відродження, представники якого вбачали свій життєвий та історико-культурний ідеал в античній спадщині, утверджували новий світогляд, що характеризувався вірою в людину та її можливості; сприйняттям природи, з одного боку, як об'єкта естетичної насолоди, а з другого - використання її в практичних цілях. Засадничі принципи Г. виразно представлено у "Промові про гідність людини" (1496 р.) Піко делла Мірандоли. Людині тут відводилася привілейована роль в універсумі, хоч за змістом в цілому ці принципи були інтегративними щодо світського та релігійного тлумачення людини. Видатними гуманістами цієї епохи були Леонардо да Вінчі, Кампанелла, Бруно, Петрарка, Мор, Рабле, Коменський, Коперник та ін В. иникнення і розвиток гуманістичних ідей відбувалися не лише в Італії, а й по всій Європі, тому Відродження і Г. слід розглядати як загальноєвропейське явище, яке мало у різних країнах свої специфічні національно-культурні особливості. Зачинателями ренесансно-гуманістичної культури в Україні й видатними гуманістами XV - поч. XVII ст. були Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський, Шимон Шимонович, Севастян Кленович, Симон Пекалід, Іван Домбровсьций та ін. Майже всі вони більшою чи меншою мірою усвідомлювали свою національно-етнічну належність і дбали про укр. культуру незалежно від місця своєї діяльності. Соціально-культурна ситуація в Україні у пер. пол. XVI ст. сприяла поширенню і розвитку ідей раннього, або етико-філологічного Г., пов'язаного з вивченням і викладанням риторики, граматики, поезії, історії і моральної філософії на базі класичної античної освіти. Починаючи з друг. пол. XVI ст. укр. мислителі-полемісти дедалі частіше звертаються до проблем теології і натурфілософії, які хвилювали представників пізнього Відродження, а також релігійних реформаційних рухів у Європі Н. айбільш вагомим є внесок укр. гуманістів у розробку історіософської та суспільно-політичної проблематики. Історія розглядалася ними не як реалізація наперед визначеного божественного плану, а як людська драма в дії, як історія діянь визначних особистостей, що може бути корисною і для наступних поколінь. Головною рушійною силою історичного поступу вони вважали мудрість, розум, знання, освіту. Звеличуючи людину, гуманісти проголошували її рівною Богові. У річищі цієї традиції Конт у XIX ст. запропонував такий принцип "обожнення людськості". Такий підхід завжди ставив Г. перед небезпекою перетворитися на світоглядне й суспільно-культурне явище, підпорядковане абсолютизації людини як деміургу буття, покликаного всеосяжно панувати над природою. На противагу антропоцентричній зарозумілості суб'єкта світовідношення, через яку Г. обертається на свою протилежність, класична та сучасна інтелектуальна традиція містить підходи, яким притаманні ідеї співмірності людини й природи (Сковорода), "благоговіння перед життям" (Швейцер), розуміння сутності людини як такої, що причетна до "істини Буття" (Гайдеггер). Колізії класичного Г., викликані тенденцією до гілерантропоцентризму, спричинили й радикальніші спроби його перегляду. На думку Альтюссера, поняття самореалізації людини (як і увесь антропоцентризм) належить до ілюзій, або сфери ідеології, котрій має протистояти "теоретичний антигуманізм". Фуко, спростовуючи "химери" новочасного Г., пропонує відмовитися від антропологічного егоцентризму й говорить про "смерть людини" (того її образу, котрий переважав донедавна). Чи може бути людина деміургом, коли вона підпорядкована реаліям, незалежним од неї (за Фуко, реаліям праці, мови, зрештою самого життя)? Дане питання є наріжним для гуманістичного світорозуміння. Як засвідчує історія Г., воно залишатиметься відкритим, допоки існує людство. Сьогодні Г. став реальністю гетерогенного простору культури, зумовивши формування як концепцій загальнолюдських цінностей і цивілізаційних стандартів якості життя, так і необхідності взаємодії культур, їх постійного діалогу з метою збереження їхньої самобутності та зміцнення тенденції до взаєморозуміння і взаємозбагачення. -
17 allegiance
вірність, відданість; вірнопідданство, лояльність; васальна залежність, обов'язок вірності і покори; державна належність, перебування у громадянстві (підданстві), громадянство -
18 to
1. advозначає:1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-2) початок дії — за, доto set to smth. — братися за щось (до чогось)
3) опритомненняto and fro, to and again, to and back — туди й назад
2. prepвказує на:1) напрям — до, в, у, на2) рух до зіткнення з чимсь — на, за3) відстань — до4) розташування відносно чогось — на, від5) тимчасове перебування — у, в6) відвідання чогось — до, в7) відношення до когось — до, для, з, за8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, проin answer to smth. — у відповідь на щось
9) межу, ступінь — до12) належність, складову частину — від, доten to a shilling — десять (штук) за шилінг
3. parttell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)
he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок
* * *I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
19 to
1. [tuː] ( повна форма), [tʊ] (редукована форма, вжив. перед голосними), [tə] (редукована форма, вжив. перед приголосними); prep1) вказує на напрям до, у, в, наthe way to Kyiv — доро́га на (у) Ки́їв (до Ки́єва)
I am going to the University — я іду́ в університе́т
2) вказує на межу руху, відстані, часу, кількості на, доto climb to the top — зійти́ на верши́ну
from Saturday to Monday — від субо́ти до понеді́лка
3) вказує на найвищий ступінь точності, акуратності, якості тощо до, у, вto the minute — хвили́на в хвили́ну; з то́чністю до хвили́ни
4) вказує на мету дії на, дляto the rescue — на допомо́гу
to that end — з ціє́ю мето́ю
5) вказує на особу, в інтересах якої або відносно якої щось здійснюється; передається давальним відмінкомa letter to a friend — лист дру́гові
а) родинніhe has been a good father to them — він був їм до́брим ба́тьком
secretary to the director — секрета́р дире́ктора
assistant to the professor — асисте́нт профе́сора
7) вказує на результат, до якого призводить певна дія, або на зміну стану на, доto bring to poverty — довести́ до бі́дності
to fall to pieces — розпада́тися на шматки́
to fasten to the wall — прикріпи́ти до стіни́
key to the door — ключ від двере́й
9) вказує на порівняння, числове співвідношення або пропорцію до, з3 is to 4 as 6 is to 9 — три відно́ситься до чотирьо́х, як шість до восьми́
ten to one he will find it out — де́в'ять з десяти́ за те, що він про це дізна́ється
10) вказує на близькість, сусідство тощо до, наshoulder to shoulder — пліч-о́-пліч
face to face — віч-на́-віч
11) вказує наа) взаємозв'язок між діями на, доto this he answered — на це він відпові́в
deaf to all entreaties — глухи́й до всіх проха́нь
to my surprise — на моє́ здивува́ння
в) відповідність на12) під ( акомпанемент); у ( супроводі)2. [tuː] ( повна форма), [tʊ] (редукована форма, вжив. перед голосними), [tə] (редукована форма, вжив. перед приголосними); advto dance to music — танцюва́ти під му́зику
shut the door to — зачині́ть две́рі
••to come to — оприто́мніти
3. [tuː] ( повна форма), [tʊ] (редукована форма, вжив. перед голосними), [tə] (редукована форма, вжив. перед приголосними); часткаto and from — впере́д і наза́д
2) вжив. замість інфінітива, щоб уникнути повторенняtell him if you want to — скажі́ть йому́, якщо́ хо́чете
-
20 нація
НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".В. Лісовий
См. также в других словарях:
належність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
належність — ності, ж. 1) Стан за знач. належний 2). 2) Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому , чому небудь … Український тлумачний словник
належність — [нале/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
власність — ності, ж. 1) Майно, належне кому , чому небудь. 2) Належність чогось кому , чому небудь із правом розпоряджатися. Приватна власність. •• Пайова/ вла/сність частина доходів, майна, інших цінностей, на яку вправі претендувати один із учасників… … Український тлумачний словник
марочність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до марочний 1). 2) Якість виробу, що співвідноситься з певною маркою, сортом; належність до певної марки, сорту … Український тлумачний словник
партійність — ності, ж. 1) Властивість за знач. партійний 3). 2) Належність до партії (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
приналежність — іменник жіночого роду належність арх., рідко … Орфографічний словник української мови
категорійність — ності, ж. Належність кого , чого небудь до категорії, розряду і т. ін., що офіційно присвоюється … Український тлумачний словник
національність — ності, ж. 1) Те саме, що нація 1). 2) Належність до якої небудь нації. •• Ценз націона/льності вимога, відповідно до якої для володіння активним або пасивним виборчим правом необхідно належати до певної національності … Український тлумачний словник
власність — (майно й под., належне кому н.; належність із правом розпорядження), володіння, помістя; придбання (те, що ким н. придбане) … Словник синонімів української мови
громадянство — 1) (належність особи до складу громадян певної держави); підданство (належність особи до певної держави, перев. з монархічною формою правління) 2) див. громадськість … Словник синонімів української мови